субота, 24 травня 2014 р.

...коли природа бере все в свої руки

Добрий добрий доообрий день, пані та панове! Вітаю вас своїм напрочуд піднесеним настроєм не дивлячись на всі свої комп"ютерно-технічні неполадки)Значить,розповідаю: 

Діло було осьо в цей четверг.. закрутило мені пофоткатись з ласточкою  значить імєнно так ми їхали. Довго думали куди і придумали коли доїзджали до Гірників поїхати на форт)той випадок коли природа бере все в свої руки:Вже в котрий раз я буваю там та дух захоплює щоразу як вперше.Відразу поринаєш в мрійливі фантазії щодо  побувати в минулому на зовсім трішки, побачити, як виглядали тоді люди, почути їх манеру спілкування та дізнатись які насправді  події були на той час. Та це всього лиш мрії.нажаль в середину ми зайдем пізніше коли будемо одягнуті трішки тепліше і доваримо свої мізки щоб взяти з собою ліхтарик)Ми трішки закарбували сбее  на пам"ять біля знаменитих споруд:навколо форма також є приємна природа:і на останок з словами:- "ти так з нею фоткаєшся, шо люди кажуть мені ,шо це твоя машина, а не моя" Саша сфотав мене і ми погнали думаєте додому?????Та не тут то було, моя любов ввійшов в романтичний кураж і хотів мені показативсю красу Дубенщени, красу через яку йому досі соромно і через, що просить вибачення))))Але як то не дивно але з коханим і в кропиві мило) І так за ради оцього чуда:  ми пройшли доволі довгий путь тонесенькими стежиночками з перешкодами у вигляді кропиви болотяних калюжок і травички яка в обох нас викликала алергію і порізала ноги))) але воно того було варте) Спасівська церква ну звичайно я ніколи не можу пройти повз травит і це ж маленьке миле теляточко) мій сонячний хлопчик*  "блінаа, тут колись така красота була..." та розчаровуватись не в моїх репертурах)і на цій веселій ноті ми попхали свої пухкеньки зади  додомці)Аве, далі буде...

Немає коментарів:

Дописати коментар