Це куріння дає трагічності картин
І розбавляє гірчицею смачені сльози
Воно доводить до тремтння клітин
і показує для мене вічні психози.

В моменти щасливих тіней,

 Коли сонце ласкало нам п"яти
Ти був святіше святіших людей
Котрі колись щось та й втрачали.

А в очах сподівання веліло піти
І запах чаю із м"яти
Розбавляв наший вічний етюд
Милування гріху та страти.
©Ксяник